26 серпня  Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила RAB-тариф. Він буде діяти, починаючи з 2021 року, для тих операторів системи розподілу електроенергії (ОСР) країни, які підготують і подадуть відповідні документи в НКРЕКП. Така реформа допоможе стимулювати залучення інвестицій та покращення показників якості електричних мереж.

24 вересня в АТ «Чернігівобленерго» відбулося виїзне засідання представників Наглядових рад, топ-менеджерів та профільних директорів «Вінницяобленерго», «Сумиобленерго», «Луганське енергетичне об’єднання», «Центральна енергетична компанія» м. Дніпро з питань  готовності  компаній проваджувати господарську діяльність з розподілу електричної енергії при застосуванні стимулюючого регулювання.

Експертом та основним доповідачем щодо основних напрямків інвестування коштів АТ «Чернігівобленерго» на період 2021-2033 виступив Голова Правління Михайло Ільницький, який презентував Концепцію розвитку підприємства в умовах запровадження стимулюючого регулювання з 1 січня 2021 року.

АТ «Чернігівобленерго»  було одним з перших  операторів системи розподілу, яке здійснило оптимізацію та адаптацію своїх виробничих процесів до нової моделі регулювання в сфері електроенергетики. З 2019 року з метою підвищення достовірності показників надійності для формування «правильного» значення базового показника: змінено процес збору даних (приведено до умов структури після реорганізації),запроваджено централізовану звірку даних з даними кол-центру та інформації зі SCADA.

Згідно з даними Нацкомісії з регулювання енергетики, в 2019 році українські споживачі перебували без електрики 683 хвилини. Це найгірший показник у Європі. Він в 4,5 рази перевищує встановлену українським регулятором річну норму для міста (150 хвилин) і в 2,3 рази - для сільської місцевості (300 хвилин).

Згідно з затвердженою Методикою передбачається, що втрати електричної енергії у мережах операторів систем розподілу мають знизитися щонайменше на 1% на першому класі напруги та на 3,5% на другому класі напруги щорічно.

Показник SAIDI (середня тривалість перерв у електропостачанні) повинен знизитися рівномірно протягом 13 років з 466 до 150 хвилин в міській місцевості та з 960 до 300 хвилин в сільській місцевості. Це є обов’язковою вимогою  для ОСР щодо параметрів регулювання, які встановлені відповідно до Постанови НКРЕКП від 23.07.2013 № 1009.

Голова Правління Михайло Ільницький підкреслив основні фактори, що впливають на показники якості електропостачання (SAIDI, SAIFI) в електромережах Товариства:

  -    Значна протяжність ПЛ 10 кВ (загальна довжина 12 712 км, максимальна довжина фідера до 65 км).

  -    Обмежені можливості локалізації пошкоджених ділянок в мережах 10 кВ.

  -    Велика кількість ділянок ПЛ 10 кВ, що проходять лісовими масивами (3 877 км).

  -    Зношеність мереж 0,4-10 кВ (понад 60 %).

  -    Відпрацювання ресурсу комутаційними апаратами 10-110 кВ і як наслідок часті відмови в їх роботі (55 % комутаційних апаратів потребують заміни).

Недостатній рівень телемеханізації ПС 35-110 кВ (телемеханізовано 69 %)

Серед основних заходів по зниженню SAIDI,  Михайло Ільницький назвав:

Формування переліку об'єктів з понад нормативною часткою SAIDI на основі статистичних даних останніх років

       Формування переліку об'єктів з найбільшою прогнозною часткою SAIDI

       Розробка технічних заходів з підвищення надійності, розрахунок частки зменшення    показників SAIDI

Оцінка вартості реалізації заходів, розрахунок показників  ефективності (капіталовкладення на 1 хв. зменшення SAIDI)

Ранжування об'єктів по пріоритетності, складання програми реалізації заходів до 2033 року

У 2033 році Товариство очікує отримати ефект від впровадження технічних заходів щодо

-       SAIDI - 217 хв. ( 776 хв. станом на 2020р.)

-      Зменшення ТВЕ по Товариству – 9,01% ( 13,34% станом на 2020р.)

За розрахунком Deloitte , для того щоб зменшити показник SAIDI на 1хв. необхідно в середньому інвестицій з розрахунку на 1км реконструкції мереж 10 кВ - 30 $. Крім того, в умовах RAB – регулювання, керівництво АТ «Чернігівобленерго» вважає доцільним - запровадження нових підходів до планування ремонтів на основі оцінки ризиків (вплив по SAIDI) та освоєння технології роботи на ПЛ 0,4 кВ під напругою з використанням спеціального обладнання. До програми ремонтів пропонується включати найбільш пріоритетні заходи з ремонту електричних мереж спрямовані на зниження SAIDI.

Що таке RAB-тариф?

Стимулююча ставка або RAB-тариф (Regulatory Asset Base, регульована база інвестиційного капіталу) - поширений метод тарифоутворення, який дозволяє розвивати і модернізувати інфраструктуру.

Компанія, яка експлуатує мережі і інвестує в їхній розвиток, отримує в своєму тарифі додаткову надбавку.

Тариф формує її прибуток і грошовий запас для наступних вкладень. Так компанія зацікавлена ​​в своєму розвитку: чим більше вона побудує і модернізує, тим вищий дохід.

Відповідна Методика передбачає ставку доходності 3% на стару базу активів та 16,74% на нову базу активів. Проте, згідно із затвердженою Методикою, 50% коштів, які є доходами на стару базу активів, обов’язково мають бути інвестовані у модернізацію мереж операторів систем розподілу.

Ринкова ставка доходності на нову базу активів створює нові можливості операторам систем розподілу для залучення інвестицій через нові інструменти на ринках капіталу (як акціонерного, так і боргового). Таким чином, з’являються нові джерела фінансування модернізації та розвитку електричних мереж.

В результаті у виграші залишаються всі. Інвестор швидше поверне свої вкладення і отримає гарантований прибуток, споживач - якісні послуги, а держава - оновлену інфраструктуру.

Максимально можливі обсяги інвестицій в мережі Товариства згідно постанови НКРЕКП, за 13 років становитимуть 19 197 млн. грн., що включать джерела Інвестиційних програм, прибуток на стару базу активів та прибуток на нову базу активів.

Однак, не все так просто, при невиконанні встановлених цільових показників якості послуг для міської та сільської території коригування необхідного доходу буде становити -145,15 тис. грн. за 1 хвилину (постанова НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175).