Євгеній Овчаренко:
«Хлопцям на фронті набагато важче, ніж нам, тож маємо в тилу підтримувати їх своєю роботою» Читати далі
Геннадій Туз:
«Їдеш окупованим селом, а люди тобі в очі дивляться. Дивляться і мовчать. І ти розумієш, що на тебе розраховують» Читати далі
Віталій Мозоль:
«Ми готові до всього. Наше завдання – дати людям світло і його ми виконаємо попри все!» Читати далі
Сергій Півторацький:
«Роботу для себе я обрав давно, і в іншій себе просто не бачу» Читати далі
Сергій Мамонов:
«Коли їдеш у віддалене село й відновлюєш електропостачання людям, які чекали його не один день, це радість не лише для них, а і для тебе» Читати далі
Валерій Моісеєнко:
«Прийде Перемога, святкуватиму. А поки робота і ще раз робота» Читати далі
Роман Деденко:
«Віримо у наших захисників, сподіваємось на краще і робимо все, щоб забезпечити хоч часточку звичного комфорту для наших споживачів» Читати далі
Олександр Бовкун:
«Якщо маємо можливість працювати, значить життя налагоджується» Читати далі
Олександр Ярошенко:
«Люблю повертати людям світло. Це – справжнє щастя!» Читати далі
Олексій Деговець:
«Хочеться допомогти мешканцям прикордоння бодай чимось, а тому їдемо і ремонтуємо. Так, буває страшно, та хто як не ми?» Читати далі
Антон Кірнос:
«Коли колектив гарний, то і робота іде. Разом ми ще й не те зможемо!» Читати далі
Зоя Бояринцева:
«Страшно тоді не було. Страх просто не встигав з’являтися» Читати далі
Андрій Здота:
«Треба триматись, жити і працювати на Перемогу, а в майбутньому все точно буде добре!» Читати далі
Ігор Александренков:
«Найбільше у 2022-му лякала не робота у небезпечних умовах, а нерозуміння, що буде завтра» Читати далі
Ігор Дядя:
«В енергетиці я 10 років, і жодного дня не пожалкував, що обрав такий фах. Навіть війна не змогла цього змінити!» Читати далі
Микола Мельник:
«Чекаю, поки мої колеги отримають нагороди за свою працю, бо найвищої відзнаки вартий кожен із них» Читати далі
Олег Карпенко:
«Енергетична безпека країни – це дуже важливо, а ми – ті малесенькі гвинтики, які її забезпечують» Читати далі
Олександр Трус:
«По-справжньому страшно мені було лише один раз. І було це не на роботі…» Читати далі
Олександр Москаленко:
«Відновлюючи пошкоджені обстрілами мережі, ми відчували, наскільки потрібні тут і зараз, як багато від нас залежить і як саме ми, не військові, можемо допомогти у боротьбі із ворогом» Читати далі
Олександр Зуєв:
«Зараз уже не так страшно, бо все чітко зрозуміло: активно працюємо, допомагаємо військовим і чекаємо на Перемогу!» Читати далі
Сергій Тимошенко:
«Коли тебе поважають і цінують твій труд, тоді з’являється величезне бажання зробити іще більше!» Читати далі
Андрій Школік:
«Робота енергетика – дуже відповідальна, а тому маємо виконувати її на відмінно, незважаючи ні на що!» Читати далі
Петро Кобильцов:
«Мріємо про те, що невдовзі подамо електроенергію на ділянки, які знеструмлені місяцями. Отоді можна буде із впевненістю сказати, що всю свою роботу ми виконали на відмінно!» Читати далі
Віктор Грищенко :
«Раз обрали такий фах, треба йому відповідати. Забезпечити електроенергією своїх споживачів ми маємо за будь-яких умов!» Читати далі
Іван Клименко:
«Світло людям потрібно завжди і хтось має його забезпечити. Завжди кажу: якщо не піду я, то хто піде?» Читати далі
Олександр Карелін:
«Приємно усвідомлювати, що ти – частка великого і потужного колективу енергетиків» Читати далі
Сергій Коваленко:
«Як люди, які живуть у безпосередній близькості від ворога, ми чекаємо Перемоги і тихо робимо все залежне від нас, щоб її наблизити!» Читати далі
Олександр Науменко:
«Вірю, що Перемога буде за нами, вся країна відновиться і ми житимемо у ще кращих умовах, ніж були до війни» Читати далі
Анатолій Панасенко:
«Страшно – не страшно, а треба виконувати свою роботу. Бо якщо ти відмовишся, тоді комусь її доведеться робити за тебе» Читати далі
Олександр Байдала:
«Ми даруємо людям світло і тепло і маємо робити це й надалі, незважаючи ні на що!» Читати далі
Сергій Селюков:
«Як не забрали воювати, то треба ділом помагати» Читати далі
Роман Антоненко:
«Як люди, які живуть і працюють у прикордонні, постійно спілкуємось з нашими військовими, а тому знаємо – все буде Україна!» Читати далі
Олександр Макей:
«Ми даруємо людям одне з найнеобхідніших благ – світло. І робити це готові за будь-яких умов» Читати далі
Геннадій Воробей:
«Українці – нація нескорених і готових на будь-які умови життя людей, аби тільки це життя було у вільній країні» Читати далі
Олексій Кекух:
«Перші вибухи я почув о 6 ранку 24 лютого. Здогадуватись, що це, потреби не було – просто попід вікнами нашого будинку їхали російські танки…» Читати далі
Сергій Сергусь:
«Більше за все нас турбував навіть не страх, а невизначеність – скільки іще триватиме окупація, на скільки вистачить наших ресурсів» Читати далі
Олександр Бабков:
«То був величезний азарт будь-що відновити електропостачання. Тому і робилося все на адреналіні» Читати далі
Ігор Головач:
«Якщо вже обрав таку професію, то маєш нести повну відповідальність за цей вибір» Читати далі
Олександр Тарадайка:
«Наслідки «руського миру» в мережах ми ліквідовуємо й досі» Читати далі
Володимир Глухенький:
«Війна не закінчилася, а світло у споживачів має бути за будь-яких умов!» Читати далі
Анатолій Сусло:
«Раз обрав таку відповідальну професію, потрібно відповідати їй до кінця!» Читати далі
Сергій Катіман:
«Енергетики – не герої, а просто люди, які дуже люблять свою роботу і гордяться тим, що працюють у такій важливій галузі» Читати далі
Роман Зимбалевський:
«Це наш фронт і відступати ми не збираємось ні за яких умов!» Читати далі
Віталій Ющенко:
«Один ти нічого не вартий, разом же ми – та сила, яка зможе все!» Читати далі
Андрій Сабадін:
«Хочеться забути все це, як поганий сон, і боротися уже не з ворогом, а за якісне надійне електропостачання» Читати далі
Валерій Козленко:
«І до цього я дуже цінував своїх колег, та ці критичні умови нас ще більше згуртували. А це дорогого вартує» Читати далі
Костянтин Зенцов:
«Мотивація і бажання допомогти іншим в українців у крові, а отже ми обов’язково переможемо» Читати далі
Володимир Єзепа:
«Не виправдати довіру своїх споживачів ми просто не можемо!» Читати далі
Анатолій Лавренко:
«Коли на території нашої області тривали активні бойові дії, час ішов неначе одна безперервна доба» Читати далі
Максим Храпатий:
«Коли вийшов на роботу, вся розгубленість, сум і невпевненість у завтрашньому дні зникли – це не про нас, українців» Читати далі
Артем Савченко:
«Те, що раніше здавалося важливим, стало зовсім несуттєвим» Читати далі
Сергій Переверза:
«З тими, хто тоді тут залишився, не страшно опинитися в жодній життєвій ситуації, бо у найстрашнішій разом ми вже були» Читати далі