«Прийде Перемога, святкуватиму. А поки робота і ще раз робота»

Електромонтеру оперативно-виїзної бригади Новгород-Сіверської дільниці Корюківського РЕМ Валерію Моїсеєнку довелося побачити рашистських окупантів на власні очі – у лютому-березні 2022 року його робочий маршрут не раз пролягав просто повз їхні блок-пости.

– 25 лютого я вийшов на зміну. Того дня як таких колон у місті ми вже не бачили, йшли лише невеликі групки. Перший час у період окупації на відновлення ми ще виїжджали. Робота була – там опору танком збили, там дроти порвали. Обманювати не буду, тоді росіяни нас не чіпали, – згадує Валерій Михайлович. – Та і взагалі для нас найлегшими місяцями повномасштабного вторгнення були якраз-таки оті горезвісні лютий та березень 2022-го. Воно і зрозуміло, йшли сюди рашисти із настроєм переможців, а тому і руйнації були мінімальними, і контакт з населенням також. Зовсім по-іншому все стало, коли їх вибили з території Чернігівщини. Почалися масовані обстріли прикордоння, які тривають і досі, а це ж уже понад два роки! Завжди намагаємось якомога швидше, хоча б за резервами, заживити споживачів. Добре розуміємо, як-то людям сидіти без світла. Але, на жаль, кількість ділянок, де провести відновлення неможливо, з кожним днем росте. Стараємось, робимо, що нам під силу. І спасибі людям, що ставляться до цього з розумінням.

Валерій Моісеєнко зізнається: планів на майбутнє поки що не будує:

– Прийде Перемога, святкуватиму. А поки робота і ще раз робота. В енергетиці я вже 29 років. Потрапив сюди випадково. Роботи в районі не було, підприємства масово закривалися, ось і прийшов у Новгород-Сіверський РЕМ, та так і залишився. Зараз же кидати цю справу тим більше не планую. Як не ми, то хто?