«Роботу для себе я обрав давно, і в іншій себе просто не бачу»

Понад 20 років електромонтер ОВБ Семенівської дільниці Корюківського РЕМ Сергій Півторацький працює в АТ «Чернігівобленерго». 

– Свого часу навчався на електромонтера у ПТУ в Шостці Сумської області, а після закінчення навчання одразу ж пішов на роботу. За 20 років посідав різні посади, але ця, мабуть, найскладніша, – ділиться він. – Виїжджаємо на пошкодження ми дуже часто. Причини різні – і негода, й обстріли рашистів. Оскільки територія нашої дільниці зараз доволі небезпечна, завжди стараємось знайти і ліквідувати пошкодження якомога швидше. Спасибі місцевим мешканцям, вони часто нам допомагають – підказують, де може бути аварія, тоді робота іде швидше.

Не раз енергетики Семенівської дільниці зізнавалися, що працювати їм стає дедалі важче – у перші місяці після повномасштабного вторгнення росіяни били лише по прикордонній частині дільниці, а зараз регулярно обстрілюють населені пункти навіть у тилу.

– Працюємо у бронежилетах і касках. Повірте, це не так важко, як здається, коли розумієш для чого їх одягаєш, – посміхається Сергій Миколайович. І згадує: – У 2023 році в Орликівці я потрапив під обстріл. Тоді ми приїхали підіймати лінію також після чергового обстрілу. Ще не встигли закінчити свою роботу, як почався новий. Снаряди лягали метрів за 20 від нас. Ми попадали на землю, коли ж стрілянина затихла (мабуть, перезаряджали зброю), почали тікати. Знову постріли, і ми знову впали на землю. Так тривало хвилин зо 20. Знаєте, бігли тоді у бронежилетах і не відчували їх на собі. Найприкрішим же було те, що проводи, які ми встигли натягнути, ворог знову перебив, тож довелося починати все спочатку.

Такі ситуації з працівниками Семенівської дільниці траплялися не раз. Попри це бажання покинути свою небезпечну роботу у Сергія Півторацького жодного разу не виникало.

– Страх в таких умовах має бути завжди. Якщо його немає, це погано, бо саме страх допомагає бути більш уважним, помічати дрібниці, – каже він. – А роботу для себе я обрав давно і в іншій себе просто не бачу. Чекаємо на Перемогу і тоді зможемо зробити іще більше!