«Наслідки «руського миру» в мережах ми ліквідовуємо й досі»

В АТ «Чернігівобленерго» заступник начальника cлужби ліній електропередачі 35 кВ і вище Олександр Тарадайка працює із 1998-го. За ці довгі 24 роки йому доводилось вирішувати багато усіляких задач, які виникали у процесі роботи, однак, що усуватиме такі складні пошкодження, які у мережах Чернігівської області спричинили російські окупанти, він навіть не міг і подумати.

– 24 лютого я прокинувся рано. Не було і 5-ї години, – згадує Олександр Анатолійович. – О 6 ранку дружина мала виїжджати у відрядження у Кропивницький, тож активно збиралася, однак о 5-й їй зателефонували з роботи і сказали, що відрядження скасовується – український кордон прорвали російські солдати. Оскільки ми живемо в центральній частині міста, у той час вибухів чи стрільби чутно практично не було. Я спокійно зібрався і поїхав на роботу. Уже там і зрозумів, що це не жарти і не якась тимчасова ситуація – навколо міста почало безперестанку бахкати. Перші дні ми просто не знали, що робити, ясно було одне – пошкодження в мережах є, і чимало, а отже їх треба терміново усувати. 4 березня ми вперше вибралися на обхід ліній. Було це у дачному масиві міста, який знаходиться, звісно ж, на окраїні. Де б не йшли, навколо було чути окремі вибухи і ракетні залпи. Було незвично, а тому час від часу доводилось «цілувати землю», – сміється. – Це вже пізніше, коли звикли до цих звуків, уже й не реагували. Якось проводили ремонт біля Чернігівської ТЕЦ і раптом почався масивний обстріл, то я просто зайшов за машину і стояв, навіть не пригинаючись, неначе вона може захистити. Якщо чесно, тоді позитивних прогнозів на найближче майбутнє у мене не було.

17 березня Олександр Тарадайка виїхав із міста – вирішив, що залишати у блокадному Чернігові дружину більше не можна.

– Неначе, як то кажуть, шосте чуття спрацювало. О 6 ранку ми від’їхали від будинку, а по обіді під наш під’їзд прилетіла ракета. Там, де я зазвичай залишаю машину. Наша квартира не дуже постраждала – всього три вікна вилетіло, але ж під під’їздом… Боявся подумати про те, що б того дня могло статись, якби залишилися в Чернігові, – щодня по обіді моя дружина виходила прогулятись на вулицю...

Однак за деякий час Олександр Тарадайка повернувся назад.

– Треба було відновлювати пошкоджені лінії. Та що там казати, наслідки «руського миру» в мережах ми ліквідовуємо і досі! І ще невідомо, скільки часу піде на остаточне відновлення. Але то таке… Головне, щоб нарешті прийшла перемога, з іншим же ми справимось без проблем!