«Коли їдеш у віддалене село й відновлюєш електропостачання людям, які чекали його не один день, це радість не лише для них, а і для тебе»

З електромонтером ОВБ Семенівської дільниці Корюківського РЕМ Сергієм Мамоновим ми зустрілися одразу ж після його повернення із зони бойових дій.

–  Звичайна робота. Разом з напарником робили обхід пошкодженої лінії. Звісно, було страшно, – відповідає на наше німе запитання. –  Але в таких умовах і має бути страшно, інакше втратиш пильність, а це може коштувати здоров’я, а то і життя. Та й цей страх однаково не заважає нам виконувати свою роботу.

Семенівська дільниця – одна з тих, працівники якої постійно виїжджають на ліквідацію пошкоджень в зону бойових дій. І, як би страшно це не звучало, звуки обстрілів стали тут давно звичними.

– 24 лютого 2022 року я був на зміні. Тільки-но встиг поставити машину у двір, як дорогою повз дільницю пішла колона російських танків, – згадує Сергій Петрович. – Передати тодішні відчуття просто неможливо. Однак бажання покинути роботу серед них не було. Працювали. Були пошкодження дротів, технікою рашисти збили опору на сусідній вулиці. В принципі, зараз все так само – обірвані дроти, пошкоджені опори. До роботи в зоні бойових дій ми вже звикли і, якщо чесно, найстрашніше за весь цей час було зовсім не там. 30 грудня минулого року ми саме їхали на відключення за Графіком погодинних відключень і тут почався обстріл Семенівки. Тоді загинула жінка. А ми ж проїжджали повз неї буквально за 10 секунд до прильоту. Іще після одного обстрілу загинула моя сусідка – вчитель музичної школи. Треба було пересидіти у сховищі, та вона не захотіла, поїхала велосипедом додому і… Тяжко це… Але хлопцям на передовій не легше, тож маємо триматись. Та і є заради кого! Вдома поряд рідні, на роботі – колеги і споживачі. Коли їдеш у якесь віддалене село й відновлюєш електропостачання людям, які чекали його не один день, це радість не лише для них, а і для тебе. У такий складний час маємо допомагати одне одному і триматись разом, тоді нас точно ніхто не зламає!