Усього кілька днів залишилося до Нового року, тож українці активно готуються до свята – обирають подарунки, складають святкове меню, запрошують гостей. А в цей час їхнє нехай і відносно мирне життя захищають тисячі військових, для яких усі свята давно перетворилися в одне важке і страшне сьогодення. А тому кожен має пам’ятати одне: усі ми не маємо права ані на мить забути про тих, кому завдячуємо своїм життям у вільній країні! Як не маємо право припинити їм допомагати.

– Зараз у лавах різних військових підрозділів незалежність України боронять і наші колеги-енергетики. На жаль, маємо поранених, маємо убитих… – говорить голова профспілкового комітету АТ «Чернігівобленерго» Іван Тимошенко. – Із початку повномасштабного вторгнення наша компанія робила все, що могла, аби підтримати захисників. І продовжує активно це робити зараз. Так, на прохання наших мобілізованих колег ми купуємо необхідні елементи одягу та амуніції і передаємо їм на передову. Працівники різних структурних підрозділів підприємства у вільний час плетуть маскувальні сітки, також ми закуповуємо матеріали на виробництво окопних свічок. Діти ж працівників Товариства виготовляють для наших воїнів обереги.

Звісно, це лише невеличка часточка нашої допомоги, адже у зоні бойових дій наші воїни потребують більш вагомих придбань.

– На кошти профспілкового комітету та кошти, зібрані під час наших благодійних турнірів, нещодавно ми придбали зенітно-пошуковий прожектор та планшет для підрозділу нашого колеги – начальника служби охорони праці Віктора Стасюка. Такий же зенітно-пошуковий прожектор від «Чернігівобленерго» відправився і у 223-й зенітно-ракетний полк. Тепловізор поїхав у підрозділ, де служить майстер Ріпкинської дільниці Чернігівського РЕМ Сергій Кравцов, а гроші на дрони для захисників були перераховані ГО «Чернігівський волонтерський рух», – перераховує Іван Тимошенко. – Ми розуміємо, що у цій кровопролитній війні, яка триває вже майже два роки, це лише невеличка крапля. Цього року наша компанія мала певні фінансові проблеми, тож деякий час її працівникам навіть довелося працювати в умовах скороченого робочого тижня й обмеженого фінансування, однак навіть це не завадило нам зробити свій внесок у допомогу захисникам. Сподіваємось, наступного року вона буде іще вагомішою. У той же час ми закликаємо кожного долучатися до допомоги нашим воїнам. Вони – запорука нашого майбутнього у вільній країні, а тому ми маємо зробити все, щоб у них була змога це майбутнє забезпечити!