Густинський Свято-Троїцький монастир і Сокиринський палац – саме ці дві цікаві з погляду історії локації стали наступними у списку побажань чернігівських енергетиків, а тому профспілковий комітет АТ «Чернігівобленерго» залюбки організував туди чергову екскурсію у супроводі завідувачки науково-освітнім відділом Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського Наталії Самохіної.
Початки Густинського монастиря сягають 1600 року. Його засновником був ченець Йоасаф, який разом з ієромонахом Афанасієм прийшов з Афонської гори і з благословення настоятеля Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького оселився тут для усамітнення. Однак протягом своєї кількасотрічної історії кілька разів цей монастир був повністю зруйнованим і відбудованим, а в роки «правління совєтів» став інтернатом для престарілих, інвалідів дитинства та психоневрологічних хворих. Лише у часи незалежної України, у 1993 році, монашеске життя нарешті знову повернулося у ці стіни.
– Ігуменя Віра, яка керувала монастирем із того часу, померла у 2022 році. Фактично вона підняла монастир із руїн, керувала відбудовою монастирських храмів і споруд і свого часу настояла на вивченні монашками тваринництва і сільського господарства, щоб мешканки цієї обителі могли жити з того, що самі виростили на землі. Тож і сьогодні Густиня повністю забезпечує себе всім необхідним, – переповідають енергетики. – Усе це нам розповіли самі монашки і говорили про свою колишню ігуменю вони з такою теплотою, що хочеш-не хочеш, а її долею і долею усього монастиря перейнялися і ми.
Сокиринський палац, звісно ж, набагато молодший за Густинь. Його було зведено у 1824-1831 роках українським архітектором Павлом Дубровським. А замовниками цієї розкоші були Галагани – саме їм з початку XVIII століття належали Сокиринці. Двоповерховий палац на 60 кімнат, фасад з великим восьмиколонним портиком, шестиколонний портик з тильного боку, з рівня другого поверху якого до землі збігає широкий пандус, статуї античних богинь Цербери і Гери і , звісно ж, величезний розкішний парк.
– Палацово-парковий комплекс в Сокиринцях – це просто неймовірна історична цікавинка, однак, хоч він і є пам’яткою національного значення, його стан уже зараз викликає занепокоєння. Було б дуже добре, якби під своє крило цей палац разом із парком узяв якийсь музей, адже зрозуміло, що училище, яке зараз розміщене в палаці, не має фінансової можливості, щоб підтримувати увесь комплекс в ідеальному стані.
Як би там не було, але задоволення від своєї подорожі енергетики отримали. Тим більше, що, крім історичних локацій, на Срібнянщині на них чекала іще одна місцева родзинка – питні меди «Сокиринські», що славляться на всю нашу область і не тільки нашу.
– Ми дуже раді, що навіть у такий складний час працівники нашого Товариства мають величезне бажання пізнавати нове й вивчати історію України. Кожна така спільна екскурсія зближує нас духовно і дає розуміння, що крокуємо ми в одному напрямку. Ну а заодно це гарне розвантаження після складних робочих буднів, – говорить голова профспілкового комітету АТ «Чернігівобленерго» Іван Тимошенко. – А тому цю гарну традицію ми продовжимо і надалі.