Близько 22-ї години 15 березня Чернігів атакували російські безпілотники. Один із них – безпілотний літальний апарат типу «Герань-2» – поцілив у п’ятиповерхівку спального мікрорайону. Внаслідок вибуху зайнялася пожежа у двох кутових квартирах – на четвертому та п’ятому поверхах. Щоб загасити її, рятувальникам довелося чимало попрацювати, при цьому квартири у постраждалому під’їзді залило водою до першого поверху. Усього масштабні пошкодження нарахували у 12 квартирах. Серед них – оселі наших колег.

 

***

У квартирі на п’ятому поверсі, що межує з тією, в яку влучив дрон, проживала родина інспектора Чернігівського РЕМ Сергія Дюби.

– Я вже збирався спати, коли почув, як десь поряд пролітає безпілотник, починає знижуватися, далі ж був такий звук, неначе впала шафа. Меблі у кімнаті різко посунулися, посуд із серванта попадав на підлогу. У той момент я навіть не здогадався, що прилетіло в наш будинок, – згадує Сергій Миколайович. – Уже потім вибіг із кімнати і у балконному вікні сусідньої побачив язики полум’я. Отоді і зрозумів, що горить сусідня квартира. Пощастило, що в кімнаті, яка межує з нею, в той момент нікого не було. Мама сиділа у своїй, трохи далі, а діти – Маргарита та Олег – були на кухні. Ось вони дуже перелякалися, одразу кинулася до мене в кімнату, бо, виходить, в той момент я був найближче до епіцентру вибуху. Разом ми побігли у ванну, лягли на підлогу. Коли ж зрозуміли, що за вікнами більше не стріляє, в чому були вибігли на вулицю. Потрапити у квартиру змогли лише 17 березня. Хоча я дуже хотів туди зайти вже наступного дня. І справа навіть не у речах. У квартирі залишилася наша кішка Меліса. Дякуючи рятувальникам, нам вдалося її забрати, але тварина настільки перелякалася, що зовсім не хотіла йти до рук. Зараз квартира під дуже сумнівним дахом, повністю залита водою. У якому стані стіни, не зовсім зрозуміло, бо їх прикривають меблі, але чітко видно, що вони уже не на своєму місці, повідходили після вибуху, є тріщини, а штукатурка висить на шпалерах. Звісно, жити тут ми уже не зможемо. Воно наче оселя і не повністю зруйнована, але постраждала несуча стіна, тож боязно, що отак-от заснеш і прокинешся під якимсь перекриттям. Отак-от живеш все життя, а потім раптом залишаєшся без даху над головою, але головне – що всі живі! Не знаю, що зі мною було б, якби щось сталося з рідними.

Зараз родина Сергія Дюби шукає житло для оренди і потроху збирає документи для того, щоб взяти участь у програмі «єВідновлення», однак усе це потребує часу і коштів. І хто, як не ми, зможе допомогти колезі! Перерахувати свої благодійні внески ви можете на карту «Укргазбанку» № 5355 0820 1019 2043 (Дюба Сергій Миколайович).

 

***

У цьому ж під’їзді, тільки на другому поверсі, жив іще один наш колега – фахівець відділу цивільного захисту, мобілізаційної роботи і пожежної безпеки Андрій Сердюк. Зараз його квартира також непридатна для проживання – вона повністю залита водою, оскільки знаходиться під зруйнованими.

– Ввечері мені зателефонувала колега і сказала, що дрон влучив у будинок, де живуть батьки, – говорить син Андрія Віталійовича Ілля Малецький, який, до речі, також працює в АТ «Чернігівобленерго» – оператором інформаційно-комунікаційних мереж кол-центру. – Я одразу ж виїхав туди. Верхні поверхи на кутку вже горіли, на місці працювали рятувальники. Щоб вийти із квартири, батькам довелося вибити двері. Пробув я там до третьої ночі. Забрав із квартири найцінніші речі, бо вже тоді там все було у воді. Однак у той момент переймався я лише одним – щоб все було добре із мамою і татом.

Андрій Сердюк має проблеми із нирками. На 20 березня у нього була призначена планова операція. Однак тоді ж, 15 березня, його просто від пошкодженого будинку, «швидка» забрала в лікарню – треба було мінімізувати ризики від переохолодження.

Допомогти Андрієві Віталійовичу та його родині ви можете перерахувавши свій посильний внесок на картку «Укргазбанку» № 4966 8040 2326 4533 (Малецький Ілля Андрійович).

 

***

Шановні енергетики! У такий складний час ми маємо триматися разом і допомагати одне одному в біді. Не залиште наших колег без своєї підтримки! Вони мають відчувати, що наша енергетична родина – це найперше про єдність і взаємодопомогу!